05 — Емоції та стани Записатися
Емоції та стани

Депресія чи ні: як зрозуміти й до кого звертатися

14 лютого 2021 р. · 2 хв читання

Депресія чи ні: як зрозуміти й до кого звертатися

Депресією часто помилково називають поганий настрій після неприємної події. Насправді це різні стани.

Депресією часто помилково називають поганий настрій, що виник після неприємної події — втрати, фінансових труднощів чи хвороби. Для такого стану більше підходить назва «деморалізація» або «смуток».

Ознаки деморалізації

  • гіркі відчуття накочують хвилями, коли ви думаєте про причину;
  • стан відступає, коли обставини покращуються;
  • періодично зʼявляються позитивні емоції;
  • немає постійного відчуття власної нікчемності;
  • триває кілька днів і поступово розсіюється.

Як зрозуміти, що це депресія

Депресія — це медичний термін, що описує стан, за якого порушена здатність мозку контролювати настрій. Три виражені симптоми: стійко знижений настрій, зниження активності та підвищена втома, сповільнене мислення. Додатково можливі: розсіяність, порушення сну й апетиту, знижена самооцінка, посилене відчуття провини, песимізм, думки про самоушкодження. Триває від двох тижнів і довше.

Як допомогти людині з депресією

Оточіть увагою й турботою, не залишайте наодинці з важкими думками, м’яко переконайте звернутися до лікаря. Не можна дорікати лінощами, змушувати «взяти себе в руки» чи знецінювати переживання — це лише посилює стан.

Лікування

Депресія — це не вада, а хвороба. Основні методи: медикаментозна терапія (лише за призначенням лікаря), психотерапія (зокрема психоаналітична, при легкій і середній тяжкості) та соціальна підтримка. Важливо не займатися самолікуванням і звернутися до кваліфікованого фахівця.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря.

#депресія#емоції#психічне здоровʼя
Поділитися статтею

Хочете розібратися з цим у безпечному просторі? Запишіться на індивідуальну консультацію.

Олена Кирилова
Олена Кирилова
Психотерапевт
Магістр клінічної психології та психотерапії
Українська школа групового аналізу (УШГА)
Про автора →